• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Медична сторінка


/Files/images/IMG_2140.JPGТроценко Оксана Григорівна - сестра медична старша. Стаж роботи 16 років.

Проведення ранкової гімнастики в дошкільному навчальному закладі

Одним із основних завдань дошкільної освіти є збереження та зміцнення фізичного й духовного здоров`я дитини. Тому до режиму дня дітей дошкільного віку обов’язково входять фізкультурно – оздоровчі заходи, що сприяють зміцненню здоров`я та підвищенню розумової працездатності дітей. Одним із важливих компонентів рухового режиму в дошкільному навчальному закладі є ранкова гімнастика.

Систематичне проведення ранкової гімнастики має позитивний вплив на організм дитини і високий оздоровчий ефект:

· Підготовка організму до навантаження протягом дня;

· Збудження нервової системи та кори головного мозку після сну;

· Підвищення реактивності всієї центральної нервової системи;

· Активізація діяльності внутрішніх органів і систем:

- поглиблення дихання;

- підсилення кровообігу;

- поліпшення обміну речовин;

· Підвищення емоційного та життєвого тонусу дитини;

· Формування правильної постави;

· Розвиток уваги тощо.

У дітей після кожного заняття зникає сонливість, виникає відчуття бадьорості, суттєво підвищується працездатність та настрій.

Окрім оздоровчого значення, ранкова гімнастика має ще й виховне. Систематичне її проведення формує у дітей звичку щодня робити фізичні вправи, організовано починати свій день, узгоджено діяти в колективі, бути цілеспрямованим, уважним, витриманим. Варто зауважити, що щоденне виконання певних комплексів фізичних вправ сприяє:

· Удосконалення рухових здібностей дітей;

· Розвитку таких фізичних якостей, як сила, спритність, гнучкість;

· Поліпшенню роботи координаційних механізмів;

· Набуттю знань з фізичної культури.

Ранковою гімнастикою діти починають займатися з 2 – річного віку, її проводять щоденно перед сніданком за затвердженим графіком.

Медичний контроль проведення ранкової гімнастики

Медична сестра дошкільного закладу контролює умови проведення ранкової гімнастики:

· Температуру повітря;

· Режим провітрювання;

· Санітарно-гігієнічний стан приміщення, де проводять ранкову гімнастику;

· Одяг та взуття дітей, вихователя, інструктора з фізичної культури, музичного керівника.

Окрім того медична сестра спільно з вихователем – методистом здійснює контроль за фізичним навантаженням під час виконання комплексів вправ дітьми та дотриманням індивідуального підходу до дітей, які мають ослаблене здоров`я і потребують певних обмежень у виконанні динамічних вправ.

Основною вимогою до ранкової гімнастики в літній період е проведення її на свіжому повітрі – на майданчику, захищеному від вітру. У зимовий період – у добре провітреному приміщенні (фізкультурній, музичній залах, групових кімнатах) за температури повітря не вище ніж +17... 18 С.

Дуже важливо створити гігієнічні умови в приміщенні та на майданчику, подбати про відповідний одяг і взуття дітей, підготувати фізкультурне приладдя. Для того щоб підвищити опірність організму дітей до несприятливих кліматичних умов, їхній одяг під час виконання вправ має бути легким.

Щеплення – це захист дитини

Щеплення - поки що єдиний захист від так званих керованих інфекцій. Є відповідний Указ Президента, в якому наведено повний перелік обов’язкових щеплень. Сюди входять дифтерія, правець, поліомієліт, кір, туберкульоз, коклюш, епідпаротиту, краснуха, гемофільна інфекція, яка виникає у дітей раннього віку й призводить навіть до летальних випадків та гепатит В. Від цих інфекцій ми й маємо захистити наших дітей. Щодо цього існують і інші нормативні документи, якими керуємося в роботі.

На жаль, жодне щеплення не дає 100% гарантії того, що людина не захворіє. Правда, якщо хвороба навіть і виникне, то в будь-якому разі її перебіг буде не такий важкий. Так ми не заперечуємо, що щеплення може подекуди викликати ускладнення проте ризик їх виникнення можна значно знизити. І гарантія цього – індивідуальний підхід лікарів до кожного маленького пацієнта. Існує ряд протипоказань, якими мають керуватися у своїй роботі медики. Є протипоказання постійні, є – тимчасові. Тобто під час гострого періоду якогось захворювання або хронічні недуги, щеплення нікому не роблять. Дітям з хронічними недугами роблять щеплення у період ремісії, а не під час гострого перебігу хвороби. Для дітей же з онкозахворюваннями, захворюваннями нервової сестеми, крові тощо протипоказання проти щеплень постійні. Тож,роблячи щеплення зборовими дітяи, ми захищаемо і таких дітей від інфекцій.

На сьогодні відмовились від щепленя 4% батьків дітей до року, а із старших вікових категорій, де треба, щоб була і реакція Манту, з різних причин без щеплень залишилося 70% дітей. І от уявіть собі, як у нас захищено населення від інфекційних хвороб. Імунний прошарок дітей без щеплень,у тому числі з протипоказаннями, може бути допустимий лише тоді, коли 95% дітей пройдуть щеплення.У нас же нині такого імунного прошарку немає.

Однозначно стверджувати, що дітей без необхідних щеплень не приймають до дичячих садків, школи, не можна. На жаль, приймають порушуючи Закон “Про захист населення від інфекційних хвороб”, який забороняе це робити. Батьки, які відмовлябться робити щеплення своїм дітям, мають користуватися іншими можливостями для здобуття дітьми освіти: наймати індивідуальних педагогів – нині це не забороняєтся. Таким чином, їхні діти здобуватимуть освіту і не створюватимуть загрози захварювань для інших.

Щоб батьки краще розуміли, якими важними можуть бути наслідки деяких захворювань,зазначну,що,наприклад,такі недуги,як краснуха чи епідпаротит(свинка), за перебігом у дитинстві не такі страшні,але у майбутньому в дорослої людини можливі ускладнення.Так свинка дуже небезпечна для чоловіків. Вона може призвести до чоловічого безпліддя... А краснуха небезпечна для вагітних жінок: плід може бути вражений інфекцією, і дитина може народмимся з тяжкими патологіями, та й виносити її жінці буде складно – дуже часто трапляются викидні.

І останнє. Не треба панікувати батькам .якщо після щеплення у дитини підвищиться темпкратура тіла, з`явиться легке нездужання. Це – нормальна реакция оргазізму на введення вакцини, яка означає, що виробляються антитіла для боротьби зі збудниками захворювання. Гірше, якщо немае жодної реакції. Це свідчить про те, що імунна система в дитини настільки слабка, що вона навіть не реагує на вакцину.

Правильне харчування робить дітей розумнішими. Такі висновки зробили дитячі дієтологи. Тож не варто шукати причини поганої успішності у природжених здібностях дітей, їх характері чи ліні. Ліпше загляньте у тарілку до малюка – що ви йому поклали?

Нещодавно британські вчені провели дослідження і виявили, що у діток, у меню яких багато жирної й солодкої їжі, рівень IQ – низький. А найвищий він у тих малюків, котрі їдять багато овочів і фруктів. При цьому найсильніший зв’язок між здоровим харчуванням та інтелектом спостерігається… ні, не у середній школі, а в трирічному віці! Тож лікарі ще раз наголошують: привчати дитину до корисної їжі слід змалечку.

Що насніданок?

Часто буває, що батьки можуть прослідкувати лише за тим, що дитина їсть вранці. Якраз сніданок – чи не найважливіший з усіх прийомів їжі. Це запорука гарного настрою, бадьорості й високої розумової активності. Сніданок обов’язково має містити вуглеводи. А отже, готуйте каші, макарони з твердих сортів пшениці, вибирайте хліб з борошна грубого помелу. Не менш важливі у раціоні дитини білки – «будматеріал» для організму. Варіанти нескладних страв – це омлет, запіканка з сиру чи овочів, риба, відварена куряча груднинка. Словом, усе залежить від того, що до вподоби малюків.

Кількаслівпрорежим

Змушувати сина чи доньку їсти, звісно, не варто. Якщо дитина кривиться від вранішньої каші, подумайте, чи не дуже швидко після підйому ви садите її за стіл? Сплануйте ранок так, щоб прокинувся не лише малюк, а й його організм.

Важливо також, аби харчування дитини було регулярним. Школярі, наприклад, мають їсти не менше 4 разів на день. Але останній прийом їжі не повинен бути пізніше, ніж за 2-3 години до сну.

Збираємо«тормозок»

Давати чи не давати їжу з собою? Це питання часто турбує батьків. Добре, якщо у школі є гарячі обіди і дитина охоче їх їсть. Однак, якщо замість каші й котлети малюк віддає перевагу шкідливим ласощам з буфету, домашня їжа – найліпша альтернатива. Бутерброди з сиру та цільнозернового хліба, питний йогурт, фрукти та пляшечка з компотом – цілком замінять повноцінний обід. Як перекус можна запропонувати фініки, курагу, горіхи.

«Розумні»елементи

Важливий компонент у раціоні школяра – залізо. Воно постачає до мозку кисень, захищає організм від негативних зовнішніх чинників. Найліпше засвоюється з м’яса та печінки. Також необхідний елемент – це йод. Використовуйте йодовану сіль, готуйте рибні страви 2-3 рази на тиждень. Адже, окрім йоду, у рибі є незамінні омега-3 жирні кислоти, які активізують роботу мозку.

Крім цього, особливу роль для розумового розвитку дитини мають вітаміни групи В. Вони є у м’ясі, хлібові з борошна грубого помелу, бобових, крупах, молочних продуктах, печінці, рибі, яйцях.

Шпаргалкадлябатьків

У меню школяра обов’язково повинні входити:

Жирна морська риба (у ідеалі – лосось).

Яйця.

Арахісове масло.

Цілісне зерно, що містить глюкозу і клітковину (випічка з невибіленого цілісного борошна).

Вівсянка – джерело вітамінів Е, В, цинку.

Полуниця, чорниця, вишні, малина, ожина і ін.

Боби.

Помідори, броколі, баклажани, гарбуз, морква, шпинат, болгарський перець, кукурудза.

Молоко і йогурт.

Нежирне м’ясо.

Кiлькiсть переглядiв: 1310

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Квітень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930